Словник іншомовних слів Мельничука

схимник

схи́мник

чернець, що прийняв схиму.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. схимник — схи́мник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. схимник — див. ЧЕРНЕЦЬ  Словник синонімів Караванського
  3. схимник — див. великосхимник  Словник церковно-обрядової термінології
  4. схимник — див. анахорет, аскет  Словник чужослів Павло Штепа
  5. схимник — СХИ́МНИК, а, ч., церк. Чернець, що прийняв схиму. А жаль мені, і жаль великий, На просвіщенних християн. І звір того не зробить дикий, Що ви, б'ючи поклони, З братами дієте... У Київ їздите щороку Та сповідаєтесь, нівроку, У схимника!.. (Т.  Словник української мови у 20 томах
  6. схимник — -а, ч., церк. Чернець, що прийняв схиму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. схимник — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.  Словник синонімів української мови
  8. схимник — Схи́мник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. схимник — СХИ́МНИК, а, ч., церк. Чернець, що прийняв схиму. А жаль мені, і жаль великий, На просвіщенних християн. І звір того не зробить дикий, Що ви, б’ючи поклони, З братами дієте… У Київ їздите щороку Та сповідаєтесь, нівроку, У схимника!.. (Шевч.  Словник української мови в 11 томах