тампон

тампо́н

(франц. tampon – затичка, корок)

стрічка або шматок стерильної марлі, що її вводять у рану або порожнину організму людини чи тварини для дренування або для спинення кровотечі.

Значення в інших словниках

1. тампон — тампо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тампон — (мед.) затичка  Словник чужослів Павло Штепа
3. тампон — ТАМПО́Н, а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу, ввібрати гній. Щоб зменшити крововтрату, накладають притискувальну пов'язку в тампоном, змоченим розчином адреналіну (з наук.  Словник української мови у 20 томах
4. тампон — -а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, шоб спинити кровотечу, ввібрати гній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тампон — Тампо́н, -на; -по́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тампон — ТАМПО́Н, а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу, ввібрати гній. Щоб зменшити крововтрату, накладають притискувальну пов’язку в тампоном, змоченим розчином адреналіну (Хвор.  Словник української мови в 11 томах