тампон —
тампо́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тампон —
(мед.) затичка
Словник чужослів Павло Штепа
тампон —
ТАМПО́Н, а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу, ввібрати гній. Щоб зменшити крововтрату, накладають притискувальну пов'язку в тампоном, змоченим розчином адреналіну (з наук.
Словник української мови у 20 томах
тампон —
-а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, шоб спинити кровотечу, ввібрати гній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тампон —
тампо́н (франц. tampon – затичка, корок) стрічка або шматок стерильної марлі, що її вводять у рану або порожнину організму людини чи тварини для дренування або для спинення кровотечі.
Словник іншомовних слів Мельничука
тампон —
ТАМПО́Н, а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу, ввібрати гній. Щоб зменшити крововтрату, накладають притискувальну пов’язку в тампоном, змоченим розчином адреналіну (Хвор.
Словник української мови в 11 томах