технецій

техне́цій

(від грец. τεχνητός – зроблений руками людини, штучний)

радіоактивний хімічний елемент, символ Тс, ат. н. 43; метал. У природі Т. не виявлено, одержано штучно. Застосовують як інгібітор проти корозії, у ядерній енергетиці тощо.

Значення в інших словниках

1. технецій — техне́цій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. Технецій — -ю, ч. Tc. Радіоактивний хімічний елемент. Проста речовина – сріблясто-сірий метал, солі якого використовують як інгібітори корозії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. технецій — ТЕХНЕ́ЦІЙ, ю, ч. Радіоактивний хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, який у природі не зустрічається, а утворюється внаслідок різних ядерних реакцій.  Словник української мови у 20 томах
4. технецій — Тс, радіоактивний, перший із штучно отриманих (1937, Сеґре і Пер'є (E. G. Segre, C. Perrier)) хіміч. елемент з атомним числом 43; сріблястий, тугоплавкий метал; хіміч. стійкий.  Універсальний словник-енциклопедія
5. технецій — ТЕХНЕ́ЦІЙ, ю, ч. Радіоактивний хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, який у природі не зустрічається, а утворюється внаслідок різних ядерних реакцій.  Словник української мови в 11 томах