Значення в інших словниках
-
Технецій —
-ю, ч. Tc. Радіоактивний хімічний елемент. Проста речовина – сріблясто-сірий метал, солі якого використовують як інгібітори корозії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
технецій —
техне́цій (від грец. τεχνητός – зроблений руками людини, штучний) радіоактивний хімічний елемент, символ Тс, ат. н. 43; метал. У природі Т. не виявлено, одержано штучно. Застосовують як інгібітор проти корозії, у ядерній енергетиці тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
технецій —
ТЕХНЕ́ЦІЙ, ю, ч. Радіоактивний хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, який у природі не зустрічається, а утворюється внаслідок різних ядерних реакцій.
Словник української мови у 20 томах
-
технецій —
Тс, радіоактивний, перший із штучно отриманих (1937, Сеґре і Пер'є (E. G. Segre, C. Perrier)) хіміч. елемент з атомним числом 43; сріблястий, тугоплавкий метал; хіміч. стійкий.
Універсальний словник-енциклопедія
-
технецій —
ТЕХНЕ́ЦІЙ, ю, ч. Радіоактивний хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, який у природі не зустрічається, а утворюється внаслідок різних ядерних реакцій.
Словник української мови в 11 томах