тубус

ту́бус

(від лат. tubus – труба)

1. фіз. Елемент оптичного приладу (напр., мікроскопа, оптичної труби) у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи.

2. фот. Оправа об’єктива.

3. тех. У посудинах різного роду (реторти, колби тощо) отвір для пропускання рідини або газів.

Значення в інших словниках

1. тубус — ту́бус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тубус — ТУ́БУС, а, ч., спец. 1. Труба в оптичних приладах. Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (з навч. літ.); Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі, який являє собою колінчасту трубку (з навч.  Словник української мови у 20 томах
3. тубус — -а, ч., спец. 1》 Труба в оптичних приладах. 2》 У посудинах різного типу (ретортах, колбах тощо) отвір для пропускання рідини або газів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тубус — ТУ́БУС, а, ч., спец. 1. Труба в оптичних приладах. Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (Практ. з анат. рослин, 1955, 4); Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі...  Словник української мови в 11 томах