тубус

ТУ́БУС, а, ч., спец.

1. Труба в оптичних приладах.

Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (з навч. літ.);

Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі, який являє собою колінчасту трубку (з навч. літ.).

2. У посудинах різного типу (ретортах, колбах тощо) отвір для пропускання рідини або газів.

Значення в інших словниках

1. тубус — ту́бус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тубус — -а, ч., спец. 1》 Труба в оптичних приладах. 2》 У посудинах різного типу (ретортах, колбах тощо) отвір для пропускання рідини або газів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тубус — ту́бус (від лат. tubus – труба) 1. фіз. Елемент оптичного приладу (напр., мікроскопа, оптичної труби) у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи. 2. фот. Оправа об’єктива. 3. тех. У посудинах різного роду (реторти, колби тощо) отвір для пропускання рідини або газів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. тубус — ТУ́БУС, а, ч., спец. 1. Труба в оптичних приладах. Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (Практ. з анат. рослин, 1955, 4); Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі...  Словник української мови в 11 томах