тубус
ТУ́БУС, а, ч., спец.
1. Труба в оптичних приладах.
Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (Практ. з анат. рослин, 1955, 4);
Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі, який являє собою колінчасту трубку (Пересувні кінопр., 1959, 23).
2. У посудинах різного типу (ретортах, колбах тощо) отвір для пропускання рідини або газів.
Словник української мови (СУМ-11)