фавн

(лат. Faunus, «Прихильний»)

1. В давньоримській міфології – бог полів і лісів, покровитель стад. Ф. також називали Луперком, і йому були присвячені луперкалії.

2. Американська мавпа з двома чубками на тімені.

Значення в інших словниках

1. фавн — фавн іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фавн — ФАВН, а, ч. 1. У давньоримській міфології – божество гір, лісів, покровитель отар і пастухів. Фавни і сатири можуть собі бути які хочуть бридкі, а проте ми любуємося ними в скульптурі (І.  Словник української мови у 20 томах
3. фавн — -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог полів і лісів, покровитель отар і пастухів. 2》 Американська мавпа з двома чубками на тімені.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. Фавн — У рим. міфології божество гірських лісів, опікун пастухів, який дарував плодючість їхнім стадам; ототожнюваний з грец. Паном.  Універсальний словник-енциклопедія
5. фавн — Фавн, -на; фа́вни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. фавн — ФАВН, а, ч. У староримській міфології — бог полів і лісів, покровитель отар і пастухів. Фавни і сатири можуть собі бути які хочуть бридкі, а проте ми любуємося ними в скульптурі (Фр.  Словник української мови в 11 томах