Значення в інших словниках
-
фавн —
фавн іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
фавн —
ФАВН, а, ч. 1. У давньоримській міфології – божество гір, лісів, покровитель отар і пастухів. Фавни і сатири можуть собі бути які хочуть бридкі, а проте ми любуємося ними в скульптурі (І.
Словник української мови у 20 томах
-
фавн —
-а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог полів і лісів, покровитель отар і пастухів. 2》 Американська мавпа з двома чубками на тімені.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фавн —
(лат. Faunus, «Прихильний») 1. В давньоримській міфології – бог полів і лісів, покровитель стад. Ф. також називали Луперком, і йому були присвячені луперкалії. 2. Американська мавпа з двома чубками на тімені.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Фавн —
У рим. міфології божество гірських лісів, опікун пастухів, який дарував плодючість їхнім стадам; ототожнюваний з грец. Паном.
Універсальний словник-енциклопедія
-
фавн —
ФАВН, а, ч. У староримській міфології — бог полів і лісів, покровитель отар і пастухів. Фавни і сатири можуть собі бути які хочуть бридкі, а проте ми любуємося ними в скульптурі (Фр.
Словник української мови в 11 томах