ізоколон
ізо́колон
(грец. ίσόκωλον, від ϊσος – однаковий і κώλον – гілка)
риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повний паралелізм.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука