ізоколон

ізо́колон

-а, ч.

Риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку; паралелізм.

Значення в інших словниках

1. ізоколон — (гр. іso — однаковий, kolon — гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повна синтаксична й інтонаційна відповідність частин речення...  Словник стилістичних термінів
2. ізоколон — ІЗО́КОЛОН, у, ч., літ. Риторична фігура, в якій у двох або кількох відрізках мовлення частини речення розміщені в однаковому порядку. Прийом ізоколону створює повний паралелізм (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. ізоколон — ізоколо́н іменник чоловічого роду стилістична фігура  Орфографічний словник української мови
4. ізоколон — • ізоколон (від грец. ίσόκωλον — рівночленність) - риторична фігура, кількаразовий повтор на невеликому відрізку худож. тексту одних і тих же слів або частин речення (колонів), розміщених в однаковому синтаксичному порядку...  Українська літературна енциклопедія
5. ізоколон — ізо́колон (грец. ίσόκωλον, від ϊσος – однаковий і κώλον – гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повний паралелізм.  Словник іншомовних слів Мельничука