Значення в інших словниках
-
артишок —
артишо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
артишок —
-у і -а, ч. 1》 Багаторічна городня рослина з їстівними м'ясистими квітковими головками й великим пірчастим листям. 2》 М'ясиста частина квітки цієї рослини, яку використовують як їжу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
артишок —
АРТИШО́К, у, ч. 1. Багаторічна городня рослина родини айстрових з їстівними квітковими головками й великим пірчастим листям. Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овочі, артишоки і деякі фрукти (М.
Словник української мови у 20 томах
-
артишок —
артишо́к (нім. Artischocke, італ. articiocco, від араб. аль-харшоф) рід багаторічних трав’янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Середземномор’ї та на Канарських островах. Деякі види культивують у багатьох країнах. Недорозвинені суцвіття використовують в їжу.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
артишок —
Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, овочева культура, походить із середземноморських країн; вживають в їжу м'ясисте квітколоже в свіжому або консервованому вигляді.
Універсальний словник-енциклопедія
-
артишок —
АРТИШО́К, у і а, ч. 1. (Cynra scolymus). Багаторічна городня рослина з їстівними м’ясистими квітковими головками й великим пірчастим листям. Розмножують артишок поділом кущів.. або насінням (Колг. енц., II, 1956, 158).
Словник української мови в 11 томах