артишок
АРТИШО́К, у, ч.
1. Багаторічна городня рослина родини айстрових з їстівними квітковими головками й великим пірчастим листям.
Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овочі, артишоки і деякі фрукти (М. Коцюбинський);
Розмножують артишок поділом кущів або насінням (з наук. літ.).
2. М'ясиста частина квітки цієї рослини, яку використовують як їжу.
Професор пригостив мене прекрасним обідом у ресторані, де мені подавали устриці, артишоки, чудове натуральне вино (з мемуарної літ.);
Для харчування краще використовувати головки артишоків зеленуватого кольору (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)