Значення в інших словниках
-
братан —
брата́н іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
братан —
-а, ч. 1》 діал. Племінник із боку брата, небіж. 2》 жарг. Член злочинного угруповання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
братан —
БРАТА́Н, а, ч. 1. діал. Племінник по братові, небіж. У нас залізничників повна родина. В депо працювали мої братани (Л. Первомайський); – Ти вважаєш, що квіти – то відображення зірок?.. Мій братан Юрко ще в дитинстві так говорив батькові (О. Бердник).
Словник української мови у 20 томах
-
братан —
А, ч. Дружнє звертання, зазвичай до ровесника. Братани, закурить не знайдеться? (О. Ірванець).
Словник сучасного українського сленгу
-
братан —
(-а) ч. 1. мол. Дружнє звертання до чоловіка. Добре, братани, — сказав Шевель. — Я на одній нозі далеко не застрибну. Давайте мою частку (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); — Слухай, Колян, дай сьогоднішню газету. — Тобі яку, братан?...
Словник жарґонної лексики української мови
-
братан —
див. брат; племінник
Словник синонімів Вусика
-
братан —
БРАТА́Н, а, ч., діал. Племінник по братові, небіж. У нас залізничників повна родина. В депо працювали мої братани (Перв., II, 1958, 335).
Словник української мови в 11 томах
-
братан —
Братан, -на м. = братанич. Желех.
Словник української мови Грінченка