Словник чужослів Павло Штепа

буянити

див. буйствувати

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. буянити — буя́нити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. буянити — -ню, -ниш. Бешкетувати, сваритися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буянити — БУЯ́НИТИ, ню, ниш, недок., розм., рідко. Бешкетувати, сваритися. Він все буянив, колотився, скандалячи з своїми сусідами в кутку, в якому сидів (І. Багряний); * Образно. Чуєте? Буянить вода. З плескотом, з присвистом туркоче під вербами (В. Близнець).  Словник української мови у 20 томах