Значення в інших словниках
-
буянити —
буя́нити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
буянити —
-ню, -ниш. Бешкетувати, сваритися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
буянити —
БУЯ́НИТИ, ню, ниш, недок., розм., рідко. Бешкетувати, сваритися. Він все буянив, колотився, скандалячи з своїми сусідами в кутку, в якому сидів (І. Багряний); * Образно. Чуєте? Буянить вода. З плескотом, з присвистом туркоче під вербами (В. Близнець).
Словник української мови у 20 томах