бюргер —
бю́ргер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бюргер —
-а, ч., заст. 1》 У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. 2》 перен. Обиватель, міщанин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бюргер —
БЮ́РГЕР, а, ч. 1. заст. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. Він [Гоферт] – професор математики, він – поважний бюргер, він – кандидат на славу знаменитості (В.
Словник української мови у 20 томах
бюргер —
бю́ргер (від нім. Burger – городянин) 1. Вільний житель середньовічних міст Європи. 2. Переносно – міщанин.
Словник іншомовних слів Мельничука
бюргер —
МІЩАНИ́Н (людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом), ОБИВА́ТЕЛЬ, ФІЛІСТЕ́Р книжн., БЮ́РГЕР заст., САЛОГУ́Б заст. зневажл.
Словник синонімів української мови
бюргер —
БЮ́РГЕР, а, ч., заст. 1. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи — мешканець міста, городянин. 2. перен. Обиватель, міщанин.
Словник української мови в 11 томах
бюргер —
рос. бюргер (нім. Burger — городянин) — вільний житель стародавніх міст, новоявлений горожанин, міщанин.
Eкономічна енциклопедія