бюргер

МІЩАНИ́Н (людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом), ОБИВА́ТЕЛЬ, ФІЛІСТЕ́Р книжн., БЮ́РГЕР заст., САЛОГУ́Б заст. зневажл. Переглянув щойно написані рядки і гіркувато посміхнувся: яка пожива для критиків — ось вона пика міщанина, обивателя. Модне словечко (В. Дрозд); (вась:) Невже ми, наче яксь обивател, будемо робити з нього (карбованця) культ... божество? (. Муратов); (Криштоф:) Ти філістер, от що я тобі скажу (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. бюргер — бю́ргер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бюргер — -а, ч., заст. 1》 У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. 2》 перен. Обиватель, міщанин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бюргер — Міщак, (вона) міщачка, (воно) міщеня, міщенятко  Словник чужослів Павло Штепа
4. бюргер — БЮ́РГЕР, а, ч. 1. заст. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. Він [Гоферт] – професор математики, він – поважний бюргер, він – кандидат на славу знаменитості (В.  Словник української мови у 20 томах
5. бюргер — бю́ргер (від нім. Burger – городянин) 1. Вільний житель середньовічних міст Європи. 2. Переносно – міщанин.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. бюргер — БЮ́РГЕР, а, ч., заст. 1. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи — мешканець міста, городянин. 2. перен. Обиватель, міщанин.  Словник української мови в 11 томах
7. бюргер — рос. бюргер (нім. Burger — городянин) — вільний житель стародавніх міст, новоявлений горожанин, міщанин.  Eкономічна енциклопедія