бюргер
БЮ́РГЕР, а, ч., заст.
1. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи — мешканець міста, городянин.
2. перен. Обиватель, міщанин.
Словник української мови (СУМ-11)БЮ́РГЕР, а, ч., заст.
1. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи — мешканець міста, городянин.
2. перен. Обиватель, міщанин.
Словник української мови (СУМ-11)