воняти

Смердіти, засмерджувати, засмердіти, позасмерджувати, насмерджувати, насмердіти, понасмерджувати, осмерджувати, осмердіти, поосмерджувати, посмердіти, усмерджувати, усмердіти, повсмерджувати, тхнути, затхнути, зітхнути, натхнути, потхнути, утхнути, відгонити, звідгонити, повідгонити, пашіти, випашіти, напашіти, попашіти, спашіти

Значення в інших словниках

1. воняти — -яю, -яєш, недок., розм., рідко. Те саме, що смердіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. воняти — ВОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що смерді́ти. Увійшли до сіней, у яких було зовсім темно і страшно воняло торішньою гнилою капустою (І. Франко); Миколка сiв до борщу до того... А борщ же той... аж воня [воняє], аж нудить кислятинням (А.  Словник української мови у 20 томах
3. воняти — Яю, -яєш, недок. 1. Брехати, зводити наклеп. 2. Говорити відверті дурниці. Припини воняти.  Словник сучасного українського сленгу
4. воняти — ВОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що смерді́ти. Увійшли до сіней, у яких було зовсім темно і страшно воняло торішньою гнилою капустою (Фр., II, 1950, 56); — Та що воно воняє у вас там смалятиною? Дихання просто забиває (Головко, II, 1957, 43).  Словник української мови в 11 томах
5. воняти — Воняти, -няю, -єш гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.  Словник української мови Грінченка