воістину —
воі́стину прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
воістину —
пр., дійсно, справді, без сумніву, без брешеш, ур. істинно.
Словник синонімів Караванського
воістину —
присл., уроч. Дійсно, справді.
Великий тлумачний словник сучасної мови
воістину —
ВОІ́СТИНУ, присл., ц.-с., уроч. Дійсно, справді. Багатство тематики, різноманітність жанрів і віршових форм його [І. Франка] поетичних творів воістину дивовижні (М. Рильський); Війна продовжувалась .. Під ними [ворогами] ще стогнала земля.
Словник української мови у 20 томах
воістину —
ВОІ́СТИНУ, присл., ц.-с., уроч. Дійсно, справді. Багатство тематики, різноманітність жанрів і віршових форм його [І. Франка] поетичних творів воістину дивовижні (Рильський, III, 1956, 111).
Словник української мови в 11 томах