Значення в інших словниках
-
впору —
впо́ру прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
впору —
ВПОРУ (УПОРУ) – В (У) ПОРУ Впору (упору), прися. Саме тоді, коли треба, вчасно; зрідка – саме такий, як треба. Так і пізня ярина. До п’ятнадцяти стебел може кущ дати, якщо впору сіяно (К.
Літературне слововживання
-
впору —
<�УПОРУ> пр., вчасно, своєчасно. вчас, саме враз.
Словник синонімів Караванського
-
впору —
(упору), присл. 1》 Якраз тоді, коли треба; вчасно. 2》 рідко. Саме такий, як треба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
впору —
ВПО́РУ (УПО́РУ), присл. 1. Якраз тоді, коли треба; вчасно. Посієш впору – збереш зерна гору (прислів'я); Ми виправили Тосю 9-го, бо не хотіли, щоб вийшло ніби він через нас не виїхав упору (Леся Українка); Впору сказане добре слово перед боєм...
Словник української мови у 20 томах
-
впору —
ВЧА́СНО (в потрібний момент), СВОЄЧА́СНО, ВПО́РУ (УПО́РУ), ЯКРА́З, СА́МЕ ВРАЗ, СА́МЕ ВЧАС, ДО РЕ́ЧІ. Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (В.
Словник синонімів української мови
-
впору —
Впо́ру, присл. = вча́сно
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
впору —
ВПО́РУ (УПО́РУ), присл. 1. Якраз тоді, коли треба; вчасно. Посієш впору — збереш зерна гору (Укр.. присл.., 1955, 371); Але ми виправили Тосю 9-го, бо не хотіли, щоб вийшло ніби він через нас не виїхав упору (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах