впору

ВЧА́СНО (в потрібний момент), СВОЄЧА́СНО, ВПО́РУ (УПО́РУ), ЯКРА́З, СА́МЕ ВРАЗ, СА́МЕ ВЧАС, ДО РЕ́ЧІ. Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (В. Козаченко); Посій упору, будеш мати зерна гору (прислів'я); А впору сказане добре слово перед боєм — це той самий дощ, що.. багатим життям напуває ниву (М. Стельмах); Я відчував, що позбавляюсь сил.. Допомога Михайлова якраз була на часі (О. Досвітній); Дівування (Марії) прийшло ні зарано, ні запізно. Саме вчас (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. впору — впо́ру прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. впору — ВПОРУ (УПОРУ) – В (У) ПОРУ Впору (упору), прися. Саме тоді, коли треба, вчасно; зрідка – саме такий, як треба. Так і пізня ярина. До п’ятнадцяти стебел може кущ дати, якщо впору сіяно (К.  Літературне слововживання
3. впору — <�УПОРУ> пр., вчасно, своєчасно. вчас, саме враз.  Словник синонімів Караванського
4. впору — (упору), присл. 1》 Якраз тоді, коли треба; вчасно. 2》 рідко. Саме такий, як треба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. впору — Вчасно, начас  Словник чужослів Павло Штепа
6. впору — ВПО́РУ (УПО́РУ), присл. 1. Якраз тоді, коли треба; вчасно. Посієш впору – збереш зерна гору (прислів'я); Ми виправили Тосю 9-го, бо не хотіли, щоб вийшло ніби він через нас не виїхав упору (Леся Українка); Впору сказане добре слово перед боєм...  Словник української мови у 20 томах
7. впору — Впо́ру, присл. = вча́сно  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. впору — ВПО́РУ (УПО́РУ), присл. 1. Якраз тоді, коли треба; вчасно. Посієш впору — збереш зерна гору (Укр.. присл.., 1955, 371); Але ми виправили Тосю 9-го, бо не хотіли, щоб вийшло ніби він через нас не виїхав упору (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах