відзвук —
ві́дзвук іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
відзвук —
-у, ч. Відбиття звуку; відгук, луна. || Послаблений простором звук, який доноситься віддалік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відзвук —
ВІ́ДЗВУК, у, ч. 1. Відбиття звуку; відгук, луна. А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві! (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах