віднехотя —
відне́хотя прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
віднехотя —
присл. Через силу, з великим небажанням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віднехотя —
ВІДНЕ́ХОТЯ, присл. Те саме, що відне́хочу. Він .. пробовкнув мов віднехотя: – А по правді скажіть: за що нам той хлоп має бути вдячний? Що ми для нього зробили? (І. Франко); Славко відповідав віднехотя (Л. Мартович); – Про мене, хай буде, що хоче, – віднехотя відповів Лукин (Марко Черемшина).
Словник української мови у 20 томах
віднехотя —
НЕОХО́ЧЕ (без бажання), НЕ́ХОТЯ розм., ЗНЕ́ХОТЯ розм., НЕХОТЯЧИ́ розм., НЕ́ХІТЬ розм., ВІДНЕ́ХОТЯ діал., ВІДНЕ́ХОЧУ діал., ЗНЕ́ХОЧУ діал. Військо збиралося тяжко, забарливо, неохоче (П. Загребельний); — А що — ми?...
Словник синонімів української мови
віднехотя —
ВІДНЕ́ХОТЯ, присл. Через силу, з великим небажанням. Славко відповідав віднехотя (Март., Тв., 1954, 324).
Словник української мови в 11 томах