генуїнний —
-а, -е. 1》 Природний, справжній, вроджений. 2》 Належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
генуїнний —
ГЕНУЇ́ННИЙ, а, е, вет., мед. Природний, істинний. Деякі хвороби змінюють генуїнний смак їжі та “вводять в оману” органи травлення (з наук.-попул. літ.); // Первинний.
Словник української мови у 20 томах
генуїнний —
(від лат. genuinus – природний, справжній, вроджений) належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму (напр., генуїнна епілепсія).
Словник іншомовних слів Мельничука