генуїнний

генуї́нний

-а, -е.

1》 Природний, справжній, вроджений.

2》 Належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму.

Значення в інших словниках

1. генуїнний — Вроджений, природжений, природний  Словник чужослів Павло Штепа
2. генуїнний — ГЕНУЇ́ННИЙ, а, е, вет., мед. Природний, істинний. Деякі хвороби змінюють генуїнний смак їжі та “вводять в оману” органи травлення (з наук.-попул. літ.); // Первинний.  Словник української мови у 20 томах
3. генуїнний — (від лат. genuinus – природний, справжній, вроджений) належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму (напр., генуїнна епілепсія).  Словник іншомовних слів Мельничука