генуїнний

ГЕНУЇ́ННИЙ, а, е, вет., мед.

Природний, істинний.

Деякі хвороби змінюють генуїнний смак їжі та “вводять в оману” органи травлення (з наук.-попул. літ.);

// Первинний.

Генуїнний артроз починається без помітної причини й уражує багато судин одночасно (з наук. літ.);

// Природжений.

Генуїнна епілепсія.

Значення в інших словниках

1. генуїнний — -а, -е. 1》 Природний, справжній, вроджений. 2》 Належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. генуїнний — Вроджений, природжений, природний  Словник чужослів Павло Штепа
3. генуїнний — (від лат. genuinus – природний, справжній, вроджений) належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму (напр., генуїнна епілепсія).  Словник іншомовних слів Мельничука