гордитися —
горди́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
гордитися —
ГОРДИТИСЯ – ГОРДУВАТИ Гордитися, -джуся, -дишся. Відчувати перевагу в чомусь над кимсь; пишатися. – Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (М.Шпак). Гордувати, -ую, -уєш. 1. (ким, чим).
Літературне слововживання
гордитися —
-джуся, -дишся, недок. 1》 Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. 2》 розм. Зневажливо, зверхньо ставитися до інших, бути пихатим, зарозумілим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гордитися —
ГОРДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок. 1. ким, чим, з кого – чого і без дод. Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. Ми страшенно гордилися, що вже перейшли в п'ятий клас (О.
Словник української мови у 20 томах
гордитися —
див. чванитися
Словник синонімів Вусика
гордитися —
БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.
Словник синонімів української мови
гордитися —
ГОРДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок. 1. Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. Радянський я громадянин, І цим горджуся перед світом! (Нех., Під..
Словник української мови в 11 томах
гордитися —
Гордитися, -джуся, -дишся гл. Гордиться. Чуб. V. 496. Грин. ІІІ. 212.
Словник української мови Грінченка