гордитися
ГОРДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок.
1. Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися.
Радянський я громадянин, І цим горджуся перед світом! (Нех., Під.. зорею, 1950, 209);
Є іще синок один — Голова колгоспу він; Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (Шпак, Вибр., 1952, 70).
2. розм. Зневажливо, звисока ставитися до інших, бути пихатим, зарозумілим.
— А якби ти не гордилася та не думала, щоб бути за паном, а вийшла б за мужика,.. то було б усе не те… (Кв.-Осн., II, 1956, 465).
Словник української мови (СУМ-11)