гордитися

горди́тися

-джуся, -дишся, недок.

1》 Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися.

2》 розм. Зневажливо, зверхньо ставитися до інших, бути пихатим, зарозумілим.

Значення в інших словниках

1. гордитися — горди́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гордитися — ГОРДИТИСЯ – ГОРДУВАТИ Гордитися, -джуся, -дишся. Відчувати перевагу в чомусь над кимсь; пишатися. – Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (М.Шпак). Гордувати, -ую, -уєш. 1. (ким, чим).  Літературне слововживання
3. гордитися — див. важничати, задаватитися, чванитися.  Словник чужослів Павло Штепа
4. гордитися — ГОРДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок. 1. ким, чим, з кого – чого і без дод. Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. Ми страшенно гордилися, що вже перейшли в п'ятий клас (О.  Словник української мови у 20 томах
5. гордитися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
6. гордитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
7. гордитися — ГОРДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок. 1. Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. Радянський я громадянин, І цим горджуся перед світом! (Нех., Під..  Словник української мови в 11 томах
8. гордитися — Гордитися, -джуся, -дишся гл. Гордиться. Чуб. V. 496. Грин. ІІІ. 212.  Словник української мови Грінченка