градусник —
гра́дусник іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
градусник —
-а, ч., розм. Те саме, що термометр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
градусник —
ГРА́ДУСНИК, а, ч., розм. Те саме, що термо́метр. Узяв [Петро] у дівчини градусник, заклав собі під пахву (А. Головко); – Я оце знову поставила йому градусника: тридцять дев'ять і сім... (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови у 20 томах
градусник —
ТЕРМО́МЕТР (прилад для вимірювання температури); ГРА́ДУСНИК, ТЕПЛОМІ́Р заст.; ТЕРМО́ГРАФ (самописний прилад). Увійшла медсестра, принесла термометри — міряти вечірню температуру (В.
Словник синонімів української мови
градусник —
ГРА́ДУСНИК, а, ч., розм. Те саме, що термо́метр. Узяв [Петро] у дівчини градусник, заклав собі під пахву (Головко, І, 1957, 466); На піску градусник показував шістдесят-сімдесят вище нуля (Жур., Вечір.., 1958, 40).
Словник української мови в 11 томах
градусник —
Градусник, -ка м. = тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. ІІ. 79.
Словник української мови Грінченка