Орфографічний словник української мови

градусник

гра́дусник

іменник чоловічого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. градусник — -а, ч., розм. Те саме, що термометр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. градусник — Тепломірка, див. термометр  Словник чужослів Павло Штепа
  3. градусник — ГРА́ДУСНИК, а, ч., розм. Те саме, що термо́метр. Узяв [Петро] у дівчини градусник, заклав собі під пахву (А. Головко); – Я оце знову поставила йому градусника: тридцять дев'ять і сім... (Б. Антоненко-Давидович).  Словник української мови у 20 томах
  4. градусник — ТЕРМО́МЕТР (прилад для вимірювання температури); ГРА́ДУСНИК, ТЕПЛОМІ́Р заст.; ТЕРМО́ГРАФ (самописний прилад). Увійшла медсестра, принесла термометри — міряти вечірню температуру (В.  Словник синонімів української мови
  5. градусник — ГРА́ДУСНИК, а, ч., розм. Те саме, що термо́метр. Узяв [Петро] у дівчини градусник, заклав собі під пахву (Головко, І, 1957, 466); На піску градусник показував шістдесят-сімдесят вище нуля (Жур., Вечір.., 1958, 40).  Словник української мови в 11 томах
  6. градусник — Градусник, -ка м. = тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. ІІ. 79.  Словник української мови Грінченка