Значення в інших словниках
-
груз —
груз іменник чоловічого роду залишки після зруйнування розм.
Орфографічний словник української мови
-
груз —
-у, ч., заст. Бита цегла, щебінь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
груз —
(-у) ч. мол. Беззмістовні розмова. Бо як так: політика і без "грузу"? (Книжник, 2001, № 6).
Словник жарґонної лексики української мови
-
груз —
ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе).
Словник синонімів української мови
-
груз —
ГРУЗ, у, ч., розм. 1. Вантаж, що перевозиться, переноситься або призначю для перевезення, перенесення. І по щаблях каналів проносять груз строкатий З Онєги в Біле море трубасті кораблі (Бажан, Вибр., 1940, 137); — А ви, дядьку, теж сильні?...
Словник української мови в 11 томах
-
груз —
Груз, -зу м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Словник української мови Грінченка