груз

груз

іменник чоловічого роду

залишки після зруйнування

розм.

Значення в інших словниках

1. груз — -у, ч., заст. Бита цегла, щебінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. груз — 1. вантаж, тягар 2. це ринь  Словник чужослів Павло Штепа
3. груз — (-у) ч. мол. Беззмістовні розмова. Бо як так: політика і без "грузу"? (Книжник, 2001, № 6).  Словник жарґонної лексики української мови
4. груз — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе).  Словник синонімів української мови
5. груз — ГРУЗ, у, ч., розм. 1. Вантаж, що перевозиться, переноситься або призначю для перевезення, перенесення. І по щаблях каналів проносять груз строкатий З Онєги в Біле море трубасті кораблі (Бажан, Вибр., 1940, 137); — А ви, дядьку, теж сильні?...  Словник української мови в 11 томах
6. груз — Груз, -зу м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.  Словник української мови Грінченка