груз
ГРУЗ, у, ч., розм.
1. Вантаж, що перевозиться, переноситься або призначю для перевезення, перенесення.
І по щаблях каналів проносять груз строкатий З Онєги в Біле море трубасті кораблі (Бажан, Вибр., 1940, 137);
— А ви, дядьку, теж сильні? Цікаво, скільки ви на собі грузу понесете? (Тют., Вир, 1964, 248).
2. Подрібнене каміння, бита цегла і т. ін., що залишились після зруйнування чого-небудь.
Білий димок ліниво здіймався над грузом завалених стін (Коцюб., II, 1955, 93);
Ми столицю [Варшаву] підіймаєм з грузів, Ворогом зруйновану ущент (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 65).
Словник української мови (СУМ-11)