груз
ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Через поле, через ліс Паровоз вантаж повіз (Г. Бойко); І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка); Автомобілісти нашого міста.. збільшують навантаження на кожну автомашину (з газети); Потім стане, скине тягар з плечей, обітре піт (Г. Хоткевич); Принесений з собою груз гранат начальнику тоді здавав солдат (М. Бажан); Коні наскакували на вози, брикали, спихали копитами з возів усяку вантагу (І. Нечуй-Левицький); Нова фабрика йшла дуже добре, і перший ладунок церезину найдальше за тиждень буде готовий (І. Франко); Через деякі пороги переїздили улицькі керманичі з усім набором (Ю. Опільський); Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар). — Пор. бага́ж.
РУЇ́НА перев. мн. (залишки зруйнованої споруди, населеного пункту), РУЙНО́ВИЩЕ, ЗВА́ЛИЩЕ розм., ГРУЗ розм., РОЗВА́ЛИЩЕ розм. рідко, РУМО́ВИЩЕ заст., ПРАХ заст. Нехай же сад всесвітній устає Там, де ридала мати на руїні! (М. Рильський); Він дивився на новий будинок, що стояв на місці руйновища (С. Журахович); То тут, то там визирали сірі звалища будівель — свідків славного минулого (Юліан Опільський); Ми столицю підіймаєм з грузів (Л. Дмитерко); Поодинокі перехожі зрідка з'являлися то там, то там серед розвалищ (П. Загребельний); Замість двоповерхового будинку станції побачив румовище (В. Гжицький); Сяє (зірка) .. Над заліза потлілим прахом (А. Малишко).
Словник синонімів української мови