гулкий —
ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
гулкий —
ГУЛКИ́Й, а́, е́. Який створює гул. Мов рої ті гулкі, Де і брались полки (Манж., Тв., 1955, 80); Цей дерев’яний, гулкий, мов палуба, міст мав для Ібрагімова свою звабу (Гончар, Новели, 1954, 154); І журавлів гулка навала Ключем віталася здаля (Мал., І, 1956, 261).
Словник української мови в 11 томах