Значення в інших словниках
-
дедуктивний —
дедукти́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
дедуктивний —
Дедуктивный — deductive — deduktiv — заснований на дедукції; д. м е т о д — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів).
Гірничий енциклопедичний словник
-
дедуктивний —
-а, -е, лог. Прикм. до дедукція; заснований на дедукції; прот. індуктивний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дедуктивний —
дедукти́вний заснований на дедукції; ¤ д. метод – спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
дедуктивний —
ДЕДУКТИ́ВНИЙ, а, е, лог. Прикм. до деду́кція; заснований на дедукції; протилежне індуктивний. Умовиводи бувають дедуктивні, коли думка йде від загального до часткового, і індуктивні, коли думка йде від часткового до загального (Логіка, 1953, 92)...
Словник української мови в 11 томах