дедуктивний

Дедуктивный — deductive — deduktiv — заснований на дедукції; д. м е т о д — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів).

Значення в інших словниках

1. дедуктивний — дедукти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дедуктивний — -а, -е, лог. Прикм. до дедукція; заснований на дедукції; прот. індуктивний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дедуктивний — Висновний  Словник чужослів Павло Штепа
4. дедуктивний — дедукти́вний заснований на дедукції; ¤ д. метод – спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. дедуктивний — ДЕДУКТИ́ВНИЙ, а, е, лог. Прикм. до деду́кція; заснований на дедукції; протилежне індуктивний. Умовиводи бувають дедуктивні, коли думка йде від загального до часткового, і індуктивні, коли думка йде від часткового до загального (Логіка, 1953, 92)...  Словник української мови в 11 томах