Словник чужослів Павло Штепа

дражливий

Вразливий, діткливий, дратливий, дратівливий, дрочливий

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. дражливий — дражли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дражливий — Делікатний, діткливий, вразливий; (який дратує) подразливий, дратівний; (характер) нервовий, дратівливий.  Словник синонімів Караванського
  3. дражливий — -а, -е. 1》 Який вимагає великої обережності, тактовності. 2》 Який діє на органи чуттів, подразнює їх; подразливий, дратівний. 3》 Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дратівливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дражливий — ДРАЖЛИ́ВИЙ (який потребує великої обережності, тактовності), ДЕЛІКА́ТНИЙ, ТОНКИ́Й. Згадка про брак кваліфікованих працівників зачепила дражливе для всіх питання (Г.  Словник синонімів української мови
  5. дражливий — Дражли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дражливий — ДРАЖЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який вимагає великої обережності, тактовності. Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему (Шовк.  Словник української мови в 11 томах
  7. дражливий — Дражливий, -а, -е Щекотливый. У сьому дражливому ділі спустись на мене. К. XII. 17.  Словник української мови Грінченка