дражливий —
-а, -е. 1》 Який вимагає великої обережності, тактовності. 2》 Який діє на органи чуттів, подразнює їх; подразливий, дратівний. 3》 Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дратівливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дражливий —
ДРАЖЛИ́ВИЙ (який потребує великої обережності, тактовності), ДЕЛІКА́ТНИЙ, ТОНКИ́Й. Згадка про брак кваліфікованих працівників зачепила дражливе для всіх питання (Г.
Словник синонімів української мови
дражливий —
Дражли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дражливий —
ДРАЖЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який вимагає великої обережності, тактовності. Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему (Шовк.
Словник української мови в 11 томах
дражливий —
Дражливий, -а, -е Щекотливый. У сьому дражливому ділі спустись на мене. К. XII. 17.
Словник української мови Грінченка