дражливий

Значення в інших словниках

1. дражливий — дражли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. дражливий — Делікатний, діткливий, вразливий; (який дратує) подразливий, дратівний; (характер) нервовий, дратівливий. Словник синонімів Караванського
3. дражливий — -а, -е. 1》 Який вимагає великої обережності, тактовності. 2》 Який діє на органи чуттів, подразнює їх; подразливий, дратівний. 3》 Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дратівливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дражливий — ДРАЖЛИ́ВИЙ (який потребує великої обережності, тактовності), ДЕЛІКА́ТНИЙ, ТОНКИ́Й. Згадка про брак кваліфікованих працівників зачепила дражливе для всіх питання (Г. Словник синонімів української мови
5. дражливий — Дражли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. дражливий — ДРАЖЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який вимагає великої обережності, тактовності. Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему (Шовк. Словник української мови в 11 томах
7. дражливий — Дражливий, -а, -е Щекотливый. У сьому дражливому ділі спустись на мене. К. XII. 17. Словник української мови Грінченка