Значення в інших словниках
-
звірений —
зві́рений 1 дієприкметник довірений зві́рений 2 дієприкметник зіставлений
Орфографічний словник української мови
-
звірений —
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звірити I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звірити II. || у знач. прикм. || звірено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звірений —
ЗВІ́РЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́рити¹. ЗВІ́РЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́рити². Усі тексти звірені з автографами чи авторитетними друкованими редакціями (Літ. газ.
Словник української мови в 11 томах