Значення в інших словниках
-
коректив —
коректи́в іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
коректив —
-у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коректив —
КОРЕКТИ́В, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь. Вже бачу, як ти хмуришся там здалека на мене .. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи. Одно, що моя природа тепер досить швидко каже “годі!...
Словник української мови у 20 томах
-
коректив —
коректи́в (франц. correctif, від лат. correctus – виправлений) виправлення, що вносить часткову зміну в щось.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
коректив —
ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті).
Словник синонімів української мови
-
коректив —
КОРЕКТИ́В, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка. Вже бачу, як ти хмуришся.. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи (Л, Укр., V, 1956, 339); Хаєцький мав гострий зір, він..
Словник української мови в 11 томах