Великий тлумачний словник сучасної мови

коректив

коректи́в

-у, ч.

Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. коректив — коректи́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. коректив — див. поправка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. коректив — КОРЕКТИ́В, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь. Вже бачу, як ти хмуришся там здалека на мене .. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи. Одно, що моя природа тепер досить швидко каже “годі!...  Словник української мови у 20 томах
  4. коректив — коректи́в (франц. correctif, від лат. correctus – виправлений) виправлення, що вносить часткову зміну в щось.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. коректив — ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті).  Словник синонімів української мови
  6. коректив — КОРЕКТИ́В, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка. Вже бачу, як ти хмуришся.. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи (Л, Укр., V, 1956, 339); Хаєцький мав гострий зір, він..  Словник української мови в 11 томах