коректив

КОРЕКТИ́В, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка.

Вже бачу, як ти хмуришся.. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи (Л, Укр., V, 1956, 339);

Хаєцький мав гострий зір, він.. до всього хотів вносити свої корективи (Гончар, III, 1959, 206);

Андрій ознайомився з планом наведення переправи, вніс деякі корективи, і робота закипіла з новою силою (Гур., Наша молодість, 1949, 238).

Значення в інших словниках

1. коректив — коректи́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. коректив — -у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коректив — див. поправка  Словник чужослів Павло Штепа
4. коректив — КОРЕКТИ́В, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь. Вже бачу, як ти хмуришся там здалека на мене .. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи. Одно, що моя природа тепер досить швидко каже “годі!...  Словник української мови у 20 томах
5. коректив — коректи́в (франц. correctif, від лат. correctus – виправлений) виправлення, що вносить часткову зміну в щось.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. коректив — ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті).  Словник синонімів української мови