коректний

КОРЕ́КТНИЙ, а, е. Який тактовно та ввічливо поводиться з людьми; ввічливий.

З його слів тільки здається мені, що у Кропивницького нема ані примадонни, ані «примадона» і єсть тільки «чесні, коректні робітники»… (Л. Укр.,V, 1956, 211);

На уроках [професор] такий важний, коректний, знаючий,— а тут [біля річки] — наче мала дитина (Кол., Терен.., 1959, 37).

Значення в інших словниках

1. коректний — коре́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. коректний — Тактовний, увічливий, чемний; пор. ҐАЛЯНТНИЙ, ҐРЕЧНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. коректний — див. вихований  Словник синонімів Вусика
4. коректний — [коректнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
5. коректний — -а, -е. 1》 Який тактовно та ввічливо поводиться з людьми; ввічливий. 2》 Правильний, правильно розрахований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. коректний — Чемний, культурний, див. люб'язний, куртуазний, галянтний  Словник чужослів Павло Штепа
7. коректний — КОРЕ́КТНИЙ, а, е. 1. Який тактовно та ввічливо поводиться з людьми; ввічливий. Трохи згодом і немов по хвилевій задумі додала я: – Мені такі цілком старенькі дами симпатичні. В своїй тихій простоті і побожності були такі коректні і великі (О.  Словник української мови у 20 томах
8. коректний — коре́ктний (від лат. correctus – виправлений) 1. Тактовний, ввічливий. 2. У шахах – правильний, правильно розрахований.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. коректний — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
10. коректний — Коре́ктний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)