коректно

КОРЕ́КТНО. Присл. до коре́ктний.

На слова Желізнякова він хотів відповісти коректно, але стримано й упевнено (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 286);

Сам Ду-бинський, інженер за спеціальністю, з робітниками поводився більш-менш коректно (Гжицький, Вел. надії, 1963, 12).

Значення в інших словниках

1. коректно — коре́ктно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. коректно — Присл. до коректний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коректно — КОРЕ́КТНО. Присл. до коре́ктний. Одягався він завжди дуже коректно, – сам невеличкий, тоненький, у чорному сюртуці, він похожий був на маленький чорненький олівець з записної книжки (В.  Словник української мови у 20 томах