коректив

КОРЕКТИ́В, у, ч.

Часткова зміна або виправлення чого-небудь.

Вже бачу, як ти хмуришся там здалека на мене .. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи. Одно, що моя природа тепер досить швидко каже “годі!”, і то досить енергічно: заболить шия, та й лягай, а друге, що по тутешній конституції в 11 вже треба лягати спати .. Можна писати тільки до обіду (Леся Українка);

– Внесіть коректив, якщо на нараді представників всіх наших суден з вашою іноземною колегією стане очевидною і невідворотною якась перешкода (Ю. Смолич);

Андрій ознайомився з планом наведення переправи, вніс деякі корективи, і робота закипіла з новою силою (О. Гуреїв);

Слушнішого часу для його [повстання] початку ніхто б вибрати не зумів. Саме життя внесло свої корективи (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. коректив — коректи́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. коректив — -у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коректив — див. поправка  Словник чужослів Павло Штепа
4. коректив — коректи́в (франц. correctif, від лат. correctus – виправлений) виправлення, що вносить часткову зміну в щось.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. коректив — ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті).  Словник синонімів української мови
6. коректив — КОРЕКТИ́В, у, ч. Часткова зміна або виправлення чого-небудь; поправка. Вже бачу, як ти хмуришся.. Але не бійся за мене, тут у мене є корективи (Л, Укр., V, 1956, 339); Хаєцький мав гострий зір, він..  Словник української мови в 11 томах