круп —
круп 1 іменник чоловічого роду крижі — у коня рідко круп 2 іменник чоловічого роду хвороба
Орфографічний словник української мови
круп —
I -у, ч. 1》 мед. Гостре запалення гортані й трахеї, що супроводжується спазмами горла та утрудненим диханням. 2》 Задня частина тулуба коня. II -а, ч., розм., рідко. Те саме, що крижі 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
круп —
КРУП¹, а, ч., розм. Те саме, що кри́жі 2. Жанна відпустила віжки і періщила коней по крупах (Ю. Смолич); Чоловіки обступають коня, вкоськують, мацають за ноги, заглядають у зуби, сіпають за гриву, гладять по шиї, по боках...
Словник української мови у 20 томах
круп —
(англ. croup) 1. Гостре запалення у людини й тварин гортані й трахеї з набряком слизової оболонки. Найчастіше виникає при грипі, кору, дифтерії. 2. Задня частина тулуба коня.
Словник іншомовних слів Мельничука
круп —
КРИ́ЖІ (задня частина тулуба тварини — перев. коня), ОЗА́ДДЯ розм., КРУП розм. Часом зайве відерце вівса сипнеш у жолоб. І коні виблискують крижами, як линки (В. Кучер); Потемнілі, намоклі крупи коней рівно й ритмічно здригалися, струшуючи ремінну збрую у срібних бляшках (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови
круп —
КРУП¹, а, ч., розм., рідко. Те саме, що кри́жі 2. Жанна відпустила віжки і періщила коней по крупах (Смолич, Світанок.., 1953, 406). КРУП², у, ч., мед. Гостре запалення гортані й трахеї, що супроводжується спазмами горла та утрудненим диханням.
Словник української мови в 11 томах